Зробити домашнє виноградне вино не так складно, як здається. Для базового рецепта потрібні фактично лише виноград і цукор, а далі головне – чистота, правильна температура та трохи терпіння.
Поділюся простим способом, яким користуюся сам. Це не професійне виноробство, а звичайний домашній рецепт виноградного вина.
Що знадобиться
На одну партію я беру:
- 10 кг стиглого винограду;
- цукор – кількість залежить від цукристості винограду;
- велику емальовану або харчову ємність;
- марлю;
- скляну сулію;
- гідрозатвор;
- за можливості – ареометр.
Приготування
Виноград потрібно ретельно перебрати. Видаляємо листя, гілочки, незрілі, запліснявілі та підгнилі ягоди. Якщо використовуємо природні дріжджі з поверхні ягід, виноград традиційно не миють. Тому для такого способу особливо важливо брати чистий виноград без видимого забруднення та псування.
Виноград перекладаємо у велику ємність і ретельно розминаємо. Я роблю це руками. Намагайтеся не роздавлювати кісточки – вони можуть додати напою зайвої гіркоти. У результаті отримуємо суміш соку, шкірки та м’якоті.
Ємність накриваємо чистою марлею або тканиною та залишаємо в темному місці приблизно при 20–25 °C.
Суміш потрібно регулярно перемішувати чистою ложкою або лопаткою, занурюючи шкірку, яка піднімається нагору.
Через кілька днів зазвичай з’являються характерне шипіння, піна та винний аромат – це ознаки активного бродіння.
Приблизно через 4-5 днів відокремлюємо сік від суміші. Проціджуємо все через сито або кілька шарів марлі, а мезгу добре віджимаємо. Отриманий сік переливаємо в чисту ємність для подальшого бродіння.
При додаванні цукру краще не користуватися правилом «склянка на літр». Кількість цукру залежить від початкової цукристості винограду та бажаного результату. Найзручніше виміряти показники соку ареометром і вже після цього робити розрахунок. Цукор краще не додавати весь одразу. Його можна розділити на 2-3 порції, попередньо розчиняючи у невеликій кількості сусла.
Сік переливаємо у скляну сулію, залишаючи місце для бродіння. Встановлюємо гідрозатвор, який дозволяє вуглекислому газу виходити назовні та зменшує контакт вина з повітрям. У домашніх умовах замість спеціального гідрозатвора часто використовують медичну рукавичку з маленьким проколом.
Коли активне бродіння припинилося, на дні утвориться помітний шар осаду. Молоде вино потрібно акуратно перелити в іншу чисту ємність за допомогою трубки, не зачіпаючи осад. У процесі дозрівання осад може утворюватися знову – тоді переливання повторюють.
Після активного бродіння ємність бажано наповнити майже доверху, щоб зменшити контакт із киснем. Молоде вино залишають дозрівати в прохолодному темному місці. Поспішати тут не потрібно: смак поступово стає м’якшим, а саме вино – прозорішим.
Коли новий осад перестане з’являтися, напій можна розлити у чисті пляшки та щільно закрити.
А якщо ви також робите домашнє виноградне вино – поділіться своїм способом у коментарях. Цікаво порівняти рецепти!
