Як доглядати за ірисами після цвітіння. Всьому хорошому приходить кінець: цвітіння завершилося, і на місці колишнього буйства фарб залишилися лише квітконоси, що засихають. Розповім про свій догляд за ірисами після того, як вони відцвіли, щоб вони сформували якнайбільше квіткових бруньок на наступний рік і розкішно цвіли.
Забираю відцвілі квітконоси
Видалення зів’ялих квітконосів це не просто питання естетики, а життєва потреба для рослини. Поки квітконос стоїть на кущі, ірис продовжує витрачати дорогоцінні сили на спроби зав’язати насіння. А мені потрібно, щоб вся енергія пішла в кореневище для закладання квіткових бруньок наступного року.
Існує два способи видалення квіткових стрілок:
- виламати квітконос руками
- або зрізати його секатором.
Я виламую. На мій погляд, це значно легше та швидше.
Техніка проста: акуратно беремо сухий квітконос біля самої основи і злегка провертаємо або нахиляємо вбік. Він повинен відокремитися з характерним клацанням або хрускотом. Якщо кущ старий і розрослий, будьте обережні, щоб не пошкодити молоді паростки (віяла), які можуть ховатися в листі. Після того, як клумба звільниться від сухих квітконосів, вона відразу виглядатиме охайніше, а ви зможете краще розглянути стан самих рослин.
Оглядаю на наявність хвороб
Коли з квітконосами покінчено, настає час для інспекції здоров’я куща. Грибкові хвороби – одна з найчастіших причин втрати декоративності та загибелі ірисів. Вони розвиваються в основному через помилки в агротехніці: перезволоження, надлишку азоту або загущених посадок. Щоб врятувати колекцію, важливо вчасно вжити заходів.
Основні хвороби ірисів:
Бактеріоз (гниль кореневища) – уражене кореневище розкладається, перетворюючись на кашкоподібну масу з різким, неприємним гнильним запахом.
- Причини: загущені посадки, перезволоження ґрунту чи застій води.
- Як боротись: хворі рослини викопують і виносять із ділянки разом із грудкою землі, в якій залишилися збудники. Іриси, що залишилися на клумбі, для запобігання поширенню хвороби обробляють препаратами, що містять мідь (наприклад, мідним купоросом або бордоською рідиною).
Фузаріоз (суха гнилизна) – хвороба починається з появи на поверхні кореневища сірувато-бурих, злегка втиснутих плям. Тканини під ними темніють, стають пухкими та майже чорними, після чого кореневище висихає. Зовні це проявляється пожовтінням та усиханням надземної частини рослини.
- Причини: розвитку фузаріозу сприяють підвищена вологість ґрунту та надлишок азотних добрив.
- Заходи боротьби: уражені рослини необхідно негайно видалити з ділянки разом із грудкою землі. Місце, де вони росли, проливають розчином міді хлорокису. Іриси для профілактики, що залишилися на клумбі, обробляють системними фунгіцидами. Повертати іриси на це місце рекомендується не раніше, ніж через 4-5 років.
Гетероспоріоз (листова плямистість) – у другій половині літа на листі з’являються світло-коричневі довгасті плями з характерною темною облямівкою та “мокрим” ореолом. При сильному ураженні листя починає жовтіти і всихати з верхівки.
- Причини: хвороба активно розвивається в умовах загущених посадок, при вогкості ґрунту та дефіциті фосфору.
- Як боротись: насамперед видаляють сильно пошкоджене листя. Потім проводять обробку рослин фунгіцидами або препаратами, що містять мідь. Для зміцнення імунітету корисне обприскування кальцієвої селітрою.
Сіра гнилизна (ботритіс) – в період затяжних дощів та прохолодної погоди на стеблах та бутонах з’являється характерний сіруватий наліт, схожий на плісняву. Уражені тканини буріють і втрачають фарбування.
- Причини: оптимальні умови для розвитку – прохолодна та волога погода у поєднанні з надлишком азоту у ґрунті.
- Як боротись: необхідно акуратно вирізати та знищити всі уражені частини рослини. Потім кущі обробляють фунгіцидами.
Іржа іриса – на листі з’являються поздовжні плями та смуги, вкриті рудим або бурим нальотом (подушечками зі спорами гриба). З часом уражене листя жовтіє і повністю засихає.
- Причини: хвороба розвивається за оптимальної для гриба температури близько +12 °C.
- Як боротись: все листя з ознаками іржі слід видалити. Для припинення поширення інфекції рослини обробляють фунгіцидами.
Альтернаріоз – захворювання проявляється у вигляді чорного нальоту, що з’являється на краях листя. Уражені ділянки швидко розростаються, листя сохне і відмирає.
- Причини: розвитку сприяє поєднання підвищеної температури повітря та перезволоження ґрунту.
- Як боротись: потрібне видалення всіх уражених листків. Для обробки використовують препарати, що містять мідь.
Аскохітоз – на листових пластинах утворюються темно-коричневі плями з рідкими краями. Згодом уражена тканина висихає, що призводить до загибелі листка.
- Причини: хвороба процвітає при високій вологості ґрунту та повітря.
- Як боротись: хворе листя необхідно обрізати. Слід тимчасово припинити полив, щоб знизити вологість, та провести обробку системними препаратами.
Підживлення
Відразу після цвітіння я даю ірисам останнє підживлення, використовуючи фосфорно-калійне добриво.
- Зазвичай, це монофосфат калію (1 ст. ложка на 10 л води).
Якщо ви проводитимете підживлення ірисів відразу після цвітіння, то восени вносити добриво не потрібно. Якщо відкладете підживлення до осені, то на початку вересня внесіть будь-яке комплексне осіннє добриво.
Полив
Полив ірисів після цвітіння практично припиняю. Він необхідний тільки в сильну спеку і проводжу його раз на 10-14 днів, щоб уникнути перезволоження та загнивання кореневища.
Пересаджую за необхідності
А тепер про головний секрет! Якщо ви хочете, щоб ваші іриси цвіли по-королівськи пишно, їх потрібно регулярно пересаджувати.
У загущених посадках цвітіння ірисів стає мізерним або зовсім припиняється. Перевірено на собі! Я поділяю свої іриси раз на 4 роки.
Найкращий час для пересадки ірисів – кінець серпня. До кінця серпня повітря починає ставати прохолоднішим і іриси краще приживаються. Але якщо говорити загалом, то іриси можна садити на ділянці все літо. Головне влаштувати їм невелике затінення, щоб приживання на новому місці проходило швидше та легше.
Процес пересадки виглядає так:
- Викопування. Акуратно підкопуємо кущ вилами з усіх боків та виймаємо його із землі.
- Розподіл. Обтрушуємо зайву землю. Гострим чистим ножем розрізаємо кореневища на ділянки (лопатки). Кожна дільниця повинна мати хоча б одну здорову ланку кореневища (потовщену частину) та гарний пучок коріння.
- Обрізання. Листя на нових ділянках потрібно обрізати “на конус”, залишаючи віяло заввишки близько 10-15 см. Це зменшить випаровування вологи, поки рослина приживається. Також зрізаємо всі погані місця і гниль. Для вірності замочуємо ділянки в марганцівці хвилин на 20 і даємо обсохнути їм на вітерці.
- Заправляємо ґрунт: На кожен квадратний метр щедро додаємо поживну суміш: цебро компосту, цебро піску (щоб дихало), пару склянок попелу і 3 ложки суперфосфату. Проливаємо ґрунт біофунгіцидом для профілактики.
- Садимо правильно: Це найважливіший момент! Бородаті іриси не можна заглиблювати. Потрібно садити їх так, щоб Спиночки були видні (тобто спинка кореневища повинна знаходитися на рівні грунту або навіть трохи вище за неї, щоб вона грілася на сонці). Засипаємо коріння землею, ущільнюємо її руками та добре поливаємо.
Ця проста інструкція – моя головна фішка у вирощуванні чудових ірисів без зайвого клопоту.
